Вірш про дроби
Всі ми люди – як звичайні дроби,
Правильні й неправильні, як є…
Кожен щось та й значить, щось та й робить,
В кожного життя іде своє.
П’ять десятих, а чи десять п’ятих,
Знаєш суть призначення свого?
Над і під… так просто розіп’яті
Рискою від дробу одного.
Що про себе думаєш – знаменник,
І чеснот тих не перелічить,
А чого ти вартий – то чисельник,
Та про це історія мовчить…
Тут і без науки зрозуміло,
Як чисельник більший, то тоді
В результаті більше число ціле,
й більша твоя сутність на землі…
Комментариев нет:
Отправить комментарий